| |
Грицько Чубай. Хронiка
Ігореві Калинцю
тоді всю ніч над нашим містом пливли
двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран-
ком ішов копійчаний дощ
тоді обличчя годинників були смертельно бліді
і крапали на підлогу сльози хвилин щораз
рівномірніше
заховалися наші коні в буланому листі і
разом із листям їх вітер кудись погнав
а як ми допивали каву то явився нам кишенько-
вий месія й прорік
не будьте героями всі одночасно бо станете
тоді схожими на перекупок що пропонують
один і той самий товар ставайте в чергу
на героїзм і чекайте
а якщо ви так і помрете не звершивши нічо-
го геройського то ж хіба не геройством бу-
ло ваше доброчесне стояння в черзі на геро-
їзм
а ще божевільна церква що збожеволіла од са-
моти й порожнечі повз кав’ярню поволі тоді
брела
|